Відомо два методи зацукровування. В одному випадку використовують гуміарабік, в іншому - звичайний яєчний білок. У кожного з методів є і переваги, і недоліки. Гуміарабік дозволяє зберігати зацукровані квіти і листя кілька місяців, при використанні яєчного білка термін зберігання не більше п'яти днів, але виглядають зацукровані рослини набагато привабливіше і нарядно. Гуміарабік зареєстрований як харчова добавка і широко використовується в кулінарії. Для приготування розчину, яким покриваються квітки, береться чверть чашки води та 12 грам гуміарабіку. На водяній бані вода підігрівається, при постійному помішуванні гуміарабік повністю розпускається. Коли він розчиниться, чашку знімають з водяної бані і охолоджують. Цукровий сироп готується з 100 грам цукру і чверті чашки води. На маленькому вогні суміш підігрівається до вісімдесяти градусів і охолоджується. Листя і пелюстки з двох сторін пензлем покривають спочатку гуміарабіком, потім сиропом і обсипають дрібним цукровим піском (не пудрою!). Залишають на пергаменті до висихання. Метод зацукровування з допомогою яєчного білка простіше і доступніше. Білок збивається в щільну піну, пензликом товстим шаром наноситься на обидві сторони пелюстки, обсипається цукровим піском і укладається на пергамент. Підсушується в духовці на самому малому вогні дві години. Готовими квітки вважаються коли вони покриються тонкою скоринкою з цукру і білка. Використовувати для зацукровування можна квітки вишні, яблуні, груші, білої акації, фіалки, троянди, пелюстки шипшини. З листя - листя м'яти і меліси, естрагон та інші пряні рослини. |
Cookery.com.ua - сайт кулінарних рецептів підкаже, що приготувати!