Запах кардамону у багатьох росіян асоціюється з аптекою і рідше — з кулінарією. Майже біля кожного будинку знайдуться ліки для нормалізації тиску, більшість з яких містить кардамон.
Вартість кардамону може здатися вам завищеною, але це одна з найскладніших для збору прянощів в світі. Почнемо з того, що кардамон вирощують на висоті 500-2000 метрів над рівнем моря в місцях з вологим тропічним кліматом. Для того щоб отримати урожай кардамону, температура не повинна опускатися нижче 23-25 градусів за Цельсієм. Але і це ще не все. Для того, що б кардамон став давати насіння, його потрібно захищати від прямого сонячного світла, тому на плантаціях його висаджують в тіні дерев. Перший урожай можна отримати лише через 3 роки. Коробочки з насінням поштучно збирають вручну.
Кардамон можна знайти як в молотом вигляді, так і в стручках. Краще всього купувати немелений кардамон — у ньому зберігається більше ефірних масел.
Цікаві факти про кардамоне
Вирощувати кардамон вперше стали в Південній Індії і на острові Цейлон. В Європу кардамон потрапив через арабських купців лише у Середньовіччі. Як і багато інші спеції, кардамон в першу чергу застосовували як ліки — серед середньовічних лікарів порошок із зерен кардамону цінувався як універсальний препарат від практично будь-якої хвороби.
Страви з кардамоном були доступні тільки найбільш забезпеченим верствам населення. Але в XVIII столітті ситуація змінилася. Англійці і французи почали створювати плантації кардамону в своїх колоніях, розташованих в Гватемалі, Індії, Китаї, Шрі-Ланці.
Кардамон буває декількох видів. Але тільки два з них отримали широке поширення — індійський (більший) і цейлонський (з більш вираженим смаком і ароматом).
З-за високої ціни обсяги продажів кардамону невеликі. Ще 10 років тому в російських супермаркетах було практично неможливо знайти цю пряність.
Корисні властивості і застосування кардамону
кардамоне багато корисних речовин. В щіпці кардамону міститься кількість кальцію, фосфору, заліза, магнію і цинку, достатню, щоб заповнити добову потребу організму в цих речовинах. Кардамон також багатий на вітаміни В1, В2 і В3.
Лікування кардамоном довгий час практикувалося в індійській і китайській медицині. Але сучасні дослідження показали, що його лікувальні властивості перебільшені. Тим не менш кардамон покращує травлення, а також є сильним антисептиком. Його ефективно застосовують для лікування всіляких простудних захворювань. А в Китаї та Індії ліками на основі кардамону лікують сечокам'яні хвороби.
Кардамон знімає стрес і неврози. Саме тому його часто застосовують в ароматерапії. Олія з насіння кардамону додають в зубні пасти та ополіскувачі.
У кардамону є і протипоказання — насіння і його масло забороняється застосовувати людям з такими хворобами, як виразка шлунка і гастрит.
Кардамон в кулінарії
Кардамон є складовою частиною більшості східних сумішей і приправ. В Індії він входить в суміш спецій для чаю "масала". У деяких країнах зерна кардамону додають у каву — він усуває небажану дію кофеїну, знижуючи навантаження на серце.
У той час як більшість прянощів втрачають свій аромат при нагріванні, кардамон зберігає всі свої властивості. Тому його активно використовують у кулінарії.
У російській кухні кардамон використовують при приготуванні пряників, пасок і пирогів.
В середній Азії вважають, що кардамон — відмінна приправа для шашликів.
Кардамон — відмінний консервант, тому його часто додають в маринади, соуси, ковбаси, маринади, м'ясні і рибні страви.
Кардамоном ароматизують багато лікери та наливки.
В європейських та американських країнах кардамон використовують для того, щоб підкреслити аромат супів — квасоляного, горохового, бобового. Його також додають у страви з рису і овочів, салати, закуски і рагу.
У багатьох країнах кардамон у складі сумішей приправ додають у страви з яловичини, баранини і телятини. Тушкованого і смаженого м'яса кардамон надає пряний, насичений смак і аромат.
До страв з птиці найкраще підходить суміш з кардамону з часником і цибулею, а до риби — кардамон з кмином і перцем.
В солодких стравах кардамон краще всього поєднується з корицей.
